Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями України

Твір української письменниці Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» – це пригодницька повість про мандрівку історичними місцями України. У першому розділі аналізованого твору читачі знайомляться з Машкою – новопридбаним автомобілем, яким подорожуватиме школярка Наталочка з батьками. Отже, ця автівка стане засобом подорожей. Спочатку ця родина хотіла подорожувати новопридбаною машиною до моря власним ходом, тобто подорож до моря була первинною метою цієї родини. Історик пан Богдан сказав цій родині, що їй треба вирушати на пошуки козацької шаблі. Це означає, що він змінив мету подорожі цієї родини. Зміна мети подорожі є сюжетною зміною. Завдяки цьому сюжет твору стає цікавішим. Члени цієї родини ухвалюють рішення про початок подорожі неодночасно. Звідси випливає, що сама подорож у її ідейному сенсі починається для цих людей неодночасно. Першою рішення про подорож ухвалила Наталочка. Це рішення було прийняте поспіхом: ««То треба негайно рушати!», – запалилася Наталочка». У реченнях «Але мама вважала інакше. Мама хотіла знати точну, конкретну адресу, адже замків, фортець, старих бойовищ в Україні хтозна-скільки» показана розважливість, що в ідеалі має бути притаманною всім дорослим. Цим письменниця показала відмінність в ухваленні рішень дітьми та дорослими. Крім того, замки та фортеці становлять потенційні місця подорожей. Мама Наталочки ухвалила рішення про подорож лише після знайомства з привидом та обговорення з Наталочкою, чоловіком і паном Богданом цього візиту. Отже, рішення мами Наталочки почати подорож було наслідком впливу колективної думки. Фаховий історик пан Богдан ухвалив рішення про напрямок подорожі, послухавши Наталочку. У цьому криється ідея дитиноцентризму – однієї з головних особливостей сучасного навчально-виховного процесу, за якою обов’язково треба зважати на думки дітей. Остаточне рішення про напрямок подорожі ухвалила мама Наталочки, тобто жінка. Цим письменниця показує, що роль жінки в українському суспільстві теж є вагомою, не другорядною. Це є штрихом до зображення демократичного суспільства в Україні, тобто демократичності України. Фізичний початок мандрівки міститься на початку третього розділу повісті. Спочатку родина прямувала під Берестечко, оскільки там відбулася знаменита битва в червні 1651-ого року. Знаннями про цю битву похизувалася Наталочка. Письменниця мала на увазі те, що багатьом дітям притаманна хвалькуватість. Антип – новий знайомий Наталочки – порадив їй підмовити її батьків поїхати до міста Дубно. Буцімто, у замку князів Острозьких можна знайти шукану козацьку шаблю. У Дубні над міською брамою височів старовинний герб. Довгі підземні ходи становлять один з елементів подорожі. Спочатку надія на знайдення шаблі в Дубні зникає: «Шаблі не було, і з цим належало змиритися. Принаймні не було в Дубні». Згодом ця надія ожила: ««…Власник шаблі уже напитав покупця і навіть домовився про зустріч. І знаєш, звідки він? З Дубна!»». Антип розповів Наталочці про битву під Плоскою (ідеться про село Плоска Дубенського району Рівненської області України): «...Зранені козацькі полки відходили з-під Берестечка. Щохвилі могли напасти поляки. Щоб їм завадити, щоб уберегти військо, яке відступало після нещасливої битви, полковник Іван Богун виставив під Плоскою заслону з шестисот козаків. Шістсот сміливців проти ворожої навали!.. Козаки стали табором: оточили себе возами, скували їх залізними ланцюгами, обсипали земляним валом. Билися, як чорти (бо чорти хвацько б’ються, – лукаво підморгнув Антип). Багато їх полягло. На полі досі стоять кам’яні хрести». Наталочка уявляла цю битву так: «Поле, сковані вози. І козаки, роковані на смерть. Верхи на конях налітає шляхта... Дим від пороху... Іскри з-під шабель... Шалений зблиск очей... І гаряча кров, і смерть. Ось захитався молодий козак, шабля – домаха випала йому з руки...». Бажання знайти зловмисників («Вона сама без перешкод підстереже зловмисників») притаманне детективній прозі, тобто у творі є й детективне начало. Його функція полягає в урізноманітненні подорожі. Детективне начало увиразнюється кількаразовою згадкою про Шерлока Холмса – найвідомішого у світі детектива. Мотив подорожі реалізується й на рівні інтертексту (міжтекстових зв’язків), зокрема шляхом згадування про Сіндбада – персонажа пригодницької повісті польського письменника Болеслава Лесьмяна: «Вона згадала Сіндбада-мореплавця: той теж опинявся в подібній халепі. І виліз з колодязя, знайшовши нору диких звірів, ще й набрав безліч перлів, самоцвітів». Історичним місцем України є заповідник «Козацькі Могили», до якого прямувала родина Наталочки та багато інших людей. Крім Машки, засобом подорожі були також легковики, якими люди їхали до Берестечка, і туристські автобуси. Історична подія транслюється у вигляді видіння, зокрема Наталочка в ньому бачить «...трагічну п’ятницю 30 червня 1651 року, третій день Берестецької битви». Ім’я Северин асоціюється в Наталочки із Северином Наливайком, а він був реальною історичною особою. Звідси випливає, що за допомогою цієї асоціації письменниця привносить до твору елемент історії. У творі згадується й про Гладкого – одного з представників козацького роду Гладких. Прізвисько Хміль (««...Хмеля нема...»») мав Богдан Хмельницький. Згадується й Іван Богун (««...Богун виведе... От і Богун їде»»), а він був козацьким полководцем часів Хмельниччини. На острові Журавлиха розташований вищезгаданий заповідник «Козацькі Могили». Рядки «Круг містечка Берестечка / На чотири милі / Мене славні запорожці / Своїм трупом вкрили... //» узяті з твору українського поета Тараса Шевченка «Ой чого ти почорніло...». Зв’язок між минувшиною та сучасністю простежується в образі «сучасні козаки із Запоріжжя». Своєрідним натяком на прояв цього зв’язку можна вважати взаємодію образів «молодий звитяжець» і «сивий козак», оскільки молодий звитяжець символізує сучасність, а сивий козак – минувшину. Корогва – військовий бойовий прапор – належить до історичних речових пам’яток, тобто корогва є одним зі складників історичної площини цього твору. Історичне місце згадується й за посередництва української народної пісні про облогу Почаєва (Почаїв – місто в Кременецькому районі Тернопільської області України). Почаївський монастир витримав турецько-татарську облогу 1675-ого року. Олеський замок – замок у селищі міського типу Олесько Золочівського району Львівської області – згадується в контексті фото («Він знав замок із фотографій») та кіно (««Точно кінозйомки», – вирішила Наталочка й пішла слідом за каретою...»).

Отже, твір Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» – пригодницька повість про мандрівку історичними місцями України. Пригодницький та історичний мотиви твору створені за допомогою різноманітних засобів.

Слава Україні! Героям слава!