Ой, хто тут?

     Є такі видавничо-художні прийоми, через які верхня межа віку читачів знижується аж занадто. Приміром, цю книгу написано у формі щоденникових записів дівчинки, розмальовано, як щоденникові записи дівчинки, і оздоблено різними шрифтами, як ті ж таки щоденникові записи. Отже, серйозний читач цю книгу до рук не візьме, а дарма.
     Сам по собі цікавий період перетворення дитини на підлітка розглянуто тут ізсередини. Проблеми розпізнавання першої закоханості, зміни смаків та уподобань розкрито тут усебічно і цікаво. Мені, щоправда, постійно здається, ніби навіть діти мусять завчасно "викупити" причину всіх "траблів" героїні та уявити собі шляхи їх подолання. Хоча, я взагалі схильний переоцінювати здатність дітей мислити і аналізувати.
     Авторці вдалося показати еволюцію особистості головної героїні-оповідачки, щоправда, аби розрулити усі її клопоти і непевності, довелося таки змінювати оточення - завозити дітей до бабусі. Я волів би, щоб цього не було, але так і справді простіше.
     Скандинавська література останнім часом мене дуже тішить. Можливо, завдяки гарним перекладачам. Цей переклад зробила Наталія Іваничук. Читається гарно, легко повірити, що пише дівчинка. А "Клуб пукайлів" - це взагалі клас. Хоча мені більше подобаються "пукасі".
     Не подобається лише назва. Не покидайте мене - надто мелодраматично і невідповідно до змісту, а ось "Привіт, це я" - саме то!
     Книга придасться дітям. які ще не вирішили, ставати вже підлітками, чи ні. А надто тим, хто хоче бути підлітком. але не знає, як для цього треба поводитися.