Слідом за чудовим альбомом робіт майстра графіки та пропаганди Ніла Хасевича від видавництва «Терен», мені до рук потрапив інший альбом того ж року випуску від іншого видавництва. Маю нагоду порівняти один з іншим, тож тут опишу лиш саме технічне та естетичне виконання книги.

   Довідка: “Дівчата закохані” перша з книг Джаклін Вілсон у серії 13+, яка виходить українською. Це історія про трьох подруг, які мріють про хлопців, закохуються, тусуються і роблять ще купу речей, якими переймаються сучасні дівчата їхнього віку. Одна з них постійно фліртує та водить хлопців табунами, інша потрапляє під вплив збоченця, а головна героїня листується з меншим хлопцем, а усім каже, що зі старшим красунчиком. Що з цього вийде — знає лише Вілсон.
   Рецензія на цю книгу ділиться надвоє. Перша частина — люблячим батькам.

— З осені дуже голодні, а зовсім — від грудня.
— Від грудня? Тепер нема такого місяця.
— Ні, є грудень.
— Нема, вже нема! Тепер місяці нові — вчора нам сусід сказав.
— Як по-новому грудень?
— Зветься: трупень.
— Січень — як?
— Зветься: могилень.
— А ті, що попереду?
— Вересень тепер розбоєнь, бо грабували всіх, жовтень — худень, а листопад — пухлень.
— А після січня?
— Лютий — людоїдень, березень — пустирень, квітень — чумень, а далі я забув…

     Книгу Василя Барки «Жовтий князь» нещодавно вилучили з обов’язкової шкільної програми української літератури. Відповідальні за це, звісно, керувались власними інтересами, чи то пак інтересами сусідньої держави, але ця книга і дійсно занадто жорстока, щоб змушувати дітей її читати. Навіть не кожен дорослий стійко витримає всі ті жахи, що їх описує автор. Та на жаль, це не такі жахи, які забуваються після поганого сновидіння, а страшна правда життя, про яку забувати не можна.

     «Скандинавський гостросюжетний роман» – саме ці слова стали для мене спонукою до прочитання книги із діркою-ілюмінатором в обкладинці, з якої виднілася маленька засніжена хатинка. Якщо вам не знайоме прізвище Манкелль, скоріш за все вони будуть одним із ваших основних мотивів також.