Только ты

Катя Скрипковская уже не похожа на ту влюбленную рыжеволосую студентку юрфака, которой Алексей изменил накануне свадьбы. Теперь рядом с ней — сильной, смелой и решительной — Тимур, Тим, единственный настоящий мужчина в ее жизни, чье предложение она так долго готовилась принять, пока не увидела его… с другой женщиной. По силам ли старшему лейтенанту милиции Скрипковской распутать сложный клубок теней из собственного прошлого? Где же он, тот принц, который навсегда прогонит тени из ее пришлого? Тот, кто готов будет не задумываясь броситься в драку ради нее?

Часниковий сік

Поет Іван Андрусяк у своїй новій книжці «Часниковий сік» відчитує «час теперішній крізь овид часу вічного», додаючи «бодай дещицю здорового часникового духу» в постмодерну стихію смоґу й міазмів. Позначене аванґардовим художнім мисленням, його письмо базується на класичних традиціях української поетики. До розділу «Овид» увійшли вибрані вірші періоду леґендарної «Нової деґенерації» та знакових попередніх збірок автора — «Отруєння голосом», «Шарґа», «Повернення в Ґалапаґос», «Дерева і води».

Мандрівки Василя Барського

Вихованець Київської академії, Василь Барський (1701—1747) двадцятидвохрічним юнаком вирушив у подорож, щоб побачити світ. Пішки, переборюючи труднощі шляху, холод, голод, хворобу, пройшов Австрію, Італію, Грецію, Ліван, Сірію, Палестину, Єгипет... Записки про його мандрівки видавалися сім разів, переписувалися від руки, а ми прикро мало знаємо про свого далекого співвітчизника... В цій повісті вперше розкрито образ, цікаву загадкову постать українського мандрівника.

Я знаю, що ти знаєш, що я знаю

Їх багато по усіх світах – тих, хто шукає кращої долі в чужій країні. Вони приязно посміхаються своїм новим господарям і з надією заглядають їм в очі в очікуванні на приязнь чужої землі. Вони пристосовуються. Вони звикають. Часом, комусь з них випадає удача. Часом – прозріння і повернення. Часом – нова любов. А іноді й смерть… …За своїми постояльцями - емігрантами з України - спостерігає хазяйка котеджу невеличкого німецького містечка фрау Шульце. Вона знає про них набагато більше, ніж вони про себе. З них їй треба обрати лише одного – того, хто «розшифрує» для неї листа з минулого.