Помилуй і прости

Кров’ю впивався Василь Пастеляк і гнався за маетностями, не думаючи про розплату за гріхи. А вона таки нагрянула погибеллю на війні і братовбивством синів, неминучістю безслівно просити в онуків прощення, жорстокою необхідністю травмованих дитячих душ переживати родинні трагедії.
І на останньому своєму рубежі він зі страхом і каяттям дивиться в очі скоєним гріхам...