Карнавал триває

Самотня жінка у великому чорно-білому світі. Її життя – це філософія, це прелюдія, що спинилася на високій ноті, бо вона сама себе не знає, шукає і не знаходить. Її релігія – любов, а її бажання – бути «галактикою» для того єдиного, водночас реального і нереального. Але... «День як день, тільки ти чомусь сама...»